Привалов Іван Васильович (1902–1974), Заслужений майстер спорту, суддя всесоюзної категорії. Лівий півзахисник, суддя. У “Штурмі” - 1920-1923, Клубі фізичної культури при ЦК ВЛКСМ України – 1924, Рабісі – 1925-1927, “Динамо” Харків – 1928-1937, “Спартак” (усі Харків) – 1938-1939. Загалом у клубних чемпіонатах СРСР – 15 матчів. У збірних Харкова – 1920–1935, України – 1928–1935, товариства «Динамо» – 1929, 1933. Чемпіон СРСР серед збірних міст та республік 1924; 2-й призер чемпіонату та Всесоюзної Спартакіади 1928; 3-й призер – 1935; учасник чемпіонатів 1931, 1932 (у них – 10 матчів, 1 гол). Чемпіон України 1922, 1923, 1924, 1927, 1928, 1932, 1934. Капітан збірної України – 1930-1935, “Динамо” Харків – 1930-1937. 2-й призер чемпіонатів товариства «Динамо» 1928, 1929 та 1933. У списку 33 найкращих футболістів року (№1 – 1933). У збірній СРСР (1924-1933) – 2 матчі та 5 неофіційних матчів. Учасник першого матчу збірної СРСР у 1924, поїздок до Німеччини, Австрії, Латвії, Норвегії у 1926, 1927 та 1930.
Один із найкращих футболістів країни 20-х – 30-х. Шульга, щільно збитий і швидкий, вирізнявся величезною працездатністю, без зусиль умів відібрати м’яч у свого підопічного і кидався в атаку. Здобув популярність і як арбітр. У найвищій групі чемпіонатів СРСР (1940-1941) – 5 матчів. Увійшов до складу збірної СРСР 1924 р., затверджений ВСФК. У 1926 році за опитуванням газети «Червоний спорт» був включений до збірної СРСР. Двічі – у списках 44 та 33 найкращих футболістів року, складених редакцією журналу «Фізкультура та спорт» (№1 – 1930 та №3 – 1928). З 1978 року приз пам’яті І. В. Привалова розігрують команди Харківської області.